В корзине
товаров: 0

Аби книжка

Нет в наличии

74,30 грн

Книга больше не появится.

Нашли книгу в другом интернет-магазине дешевле? Мы оплатим разницу!
На следующую покупку в нашем магазине вы получите:

скидку 2,23 грн

(3% от текущей покупки)

Аби книжка

Кликните по изображению для просмотра в полном размере

Уменьшить
Увеличить

Больше изображений

  • Дополнительная информация
    • Формат
    • 150Х210
    • Язык
    • Украинский

    «Аби книжка» постала, аби було. Хоча бути, як і решта всього, що є на світі, не мусила. Автор дякує дружнім газетам і журналам (а це «Молодий Буковинець», «Post-Поступ», «УЖ» і «Країна») за сторінки, вперше надані під зібрані тут тексти, та за виплачені гонорари. З поваги до читачів автор, зрозуміло, волів би обмежитися винятково гонорарами, уникаючи публікації текстів. Але наразі аж про такі досконалі видання залишається тільки мріяти.


    Все не як у людей


    З погляду практичної політології всі держави світу поділяються на три типи: 1) хороші; 2) погані; 3) Україна. І що цікаво: хай би якою була різниця між хорошими та поганими, вони мають бодай ту спільну рису, що і перші, і другі все-таки є державами. Тим часом Україна – це взагалі не держава. Або, точніше, це перевернута з ніг на голову антидержава. Ця наша унікальна перевернутість виявляє себе на яких завгодно рівнях, але я зупинюся лише на культурі. Щоправда, у широкому значенні цього слова – настільки широкому, що воно охопить і політику.
    Звичайно, у жодній країні культура не становить абсолютного моноліту і, наприклад, крім домінантного ядра, складається з великої кількості субкультур – різних там гіпі, панків, емо, скінхедів, растаманів тощо. Але при цьому роль загального фундаменту суспільного життя в нормальних країнах відіграє саме домінантна культура. Власне тому ці країни і є нормальними: домінантна культура формує в них систему етичних та естетичних цінностей, уявлень про добро і зло, прекрасне і потворне, задає моделі мислення і поведінки, тоді як субкультури займають свої альтернативні ніші і – хоч існують за іншими внутрішніми законами – не надто заважають решті громадян.
    А тепер подивимося, що відбувається в Україні. Походивши годинку Києвом чи Харковом, Одесою чи Дніпропетровськом, Полтавою чи навіть Чернівцями, легко переконатися: місце субкультури в Україні зайняла… правильно, українська культура, тобто культура, яка за нормальних обставин мала би бути домінантною. Як воно зазвичай і буває із субкультурами, українська майже в кожному місті України має свої чітко визначені місця дислокації: «Український народний дім», «Українська книгарня», «Українські страви». Самі назви наголошують той факт, що решта домів, книгарень і страв до українських не належать. Що ж, усе по-чесному: потрапивши в приміщення, над дверима якого не зазначено, що воно українське, ви принаймні не будете витрачати час на дурні розпитування у стилі «де тут у вас українські книжки?» або «чому у вас немає меню українською мовою?», або «чи не можна зробити якось так, щоб за четвертим разом чудова пісня «Владімірскій централ» звучала трохи тихіше?». Гаразд, а яка ж у такому разі культура у нас є домінантною? На перший погляд – російська. Але погляд цей дуже поверховий. Хіба в Україні домінує поезія Пушкіна й Лермонтова, проза Толстого й Достоєвського, музика Чайковського і фільми Тарковського? Ні, в Україні домінує «Владімірскій централ» і сформована паяль-никами, прасками та автоматами Калашникова гопницька мораль нашої бізнесово-політичної «еліти». Одне слово, кримінальна субкультура з її жаргоном, організаційною структурою і нормами життя, яка в нормальних державах є найбільш закритою і загнаною у підпілля, в Україні перетворилася на культуру домінантну. Як таке могло статися?
    Знічев’я пораючись коло пасіки, ми можемо собі пофантазувати про Трипілля і Київську Русь, Запорозьку Січ і УНР як прообрази нашої державності. Але в глибині душі, мабуть, кожен розуміє, що насправді нинішня Україна з усіма її гілками влади і рясно порозвішуваними на тих гілках функціонерами є прямою спадкоємицею України радянської. А в Україні радянській, як і в цілому Союзі, зусиллями Сталіна свого часу відбулася наймасштабніша в історії людства легітимізація злочинного світу. Мільйони початково непричетних до цієї субкультури людей, опинившись у тюрмах і таборах, мимоволі засвоїли її лексику, умовні знаки, звички і закони. Відтак після смерті вождя народів та пов’язаної з нею масової амністії елементи кримінальної субкультури з легкістю заточеної фінки увійшли в усі галузі радянського життя. Увійшли – і назад не вийшли, переживши навіть розпад СРСР і пристосувавшись до нових – нібито незалеж-ницьких – умов.
    Зайве говорити, які наслідки мала ця криміналізація суспільної свідомості: у нас же дотепер ніколи напевно не знаєш, хто перед тобою стоїть – начальник відділу боротьби з наркоманією чи глава наркомафії, член парла-ментського комітету з боротьби з організованою злочинністю чи ватажок організованого банд-формування. Одне другому в Україні, як правило, не заважає, а навіть навпаки. Втім, і наскрізну криміналізацію держави ще б можна було якось пережити, якби сам злочинний світ зумів зберегти свою – хай вельми специфічну – морально-правову цілісність. Але він її не зберіг і в пізньосталінські часи розпався на три основні групи.
    Вичерпну інформацію про появу цих груп можна знайти в оповіданні-дослідженні Варлама Шаламова «Суча війна». У двох словах ситуація виглядала так. До війни, яку Табачник називає Великою Вітчизняною, злочинний світ становив зразкову субкультуру. Ним керували на засаді консенсусу «вори в законі», які жили «по понятіям». Зокрема «понятія» категорично забороняли будь-яку працю на користь держави: «вор» не брав до рук лопати, не служив у війську і навіть на зоні не мав права обіймати жодної офіційної посади. Інакше він перетворювався на «суку» і викреслювався з лав кримінального братства. Від цього моменту за його життя ніхто б не дав дрібки тютюну. Однак під час війни частина «ворів» потрапила на фронт. Після війни вони повернулися до своїх звичних злочинних занять. І тут на них чекало велике розчарування: вори-ортодокси, які пересиділи війну в таборах, відмовилися прийняти у свої обійми колишніх «братів по перу», оголосивши їх «суками».
    Відтак ворам-фронтовикам не залишалося нічого іншого, як згуртуватися і виробити нові «понятія», що дозволяли влаштовуватися на державну службу. Мирно співіснувати в межах одної спільноти дві «конституції», ясна річ, не могли, тож невдовзі у злочинному світі спалах-нула небачена за жорстокістю війна – війна між «ворами» і «суками». Але й це ще не все. Розділившись, «вори» і «суки» утворили дві світоглядно антагоністичні групи. Натомість чимало кримінальників жодних світоглядних переконань не дотримувалися. Розлючені і на перших, і на других, ці треті заради власного блага почали залежно від обставин укладати ситуативні союзи то з «ворами» проти «сук», а то з «суками» проти «ворів». Така їхня поведінка отримала назву «бєспрєдєл».
    Боротьбу модифікованих нащадків цих трьох груп за місце на «політичному Олімпі» ми й спостерігаємо тепер в Україні. Так, ми не помилялися, називаючи Кучму совком, а його режим – злочинним. Наша помилка полягала в іншому: бунт усередині злочинного режиму ми сприйняли за бунт проти нього. Ми мріяли про революцію, а виявилися втягнутими у війну між «ворами», «суками» і «бєспрєдєльщиками». Найсумніше, що серед більш-менш впливових українських політиків немає жодного, хто б не належав до котроїсь із названих груп. А отже, і дочекатися кінця-краю цій «другій сучій війні» нам у близькому майбутньому не світить.

    Зміст
    Майже література

    Війна отечества чужого 7
    На суші і на морі 10
    Чіткий сигнал 13
    Куми 16
    «Груз 200» 19
    Моя мадленка 22
    Воістину воскрес 25
    Березневі асоціації 28
    Кандидат наук 31
    Хабар 34
    Не з тими разом 37
    Домашня революція 40
    Різниця 43
    Імунітет 46
    Поправна втрата 49
    Дякуючи за подяку 52
    Нема з ким говорити 55
    Межі толерантності 58
    A Christmas Carol 61

    Віта Бревіс (перебране)

    Лупати сю стіну? 65
    Бездуховність по-американськи 70
    А курці просо 75
    Універсал байкера 79
    Vivat academia, vivant professores! 83
    Дух компромісу 88
    Рагульська моя Україно 95
    Великий ренесанс 102
    Страшно уявити 109
    А ми тую шенґенськую візу... 115
    День президента 122
    Ми – не вони, вони – не ми 127
    Якби не худоба 134
    Скромна привабливість аристократії 140
    Націоналістка мимоволі 144
    Кохайтеся, чорнобриві, та не знати з ким 151

    Предмет і його команда

    Наслідуючи Катона 159
    Інавґуруймося, бо ми того варті 161
    Соборні граблі 163
    Світло зі Сходу 165
    Розкоші і злидні куртизанок 167
    Логіка безсила 169
    Back in the USSR 171
    Тріумф Бенкендорфа 173
    Гай Федорович Каліґула 175
    Альтернативна історія 177
    Asinus asinorum 179
    Ех, прокачу! 181
    Велика Злука 183
    Повний авторитет 185
    Нічия 187
    Очима оптиміста 189
    Суданський варіант 191
    Довкола фалоса 193
    Кіно і чехи 195
    Парадокси чистого розуму 197
    Едипальна реальність 199
    З роси і води 201

    Майже публіцистика

    I Have a Dream 203
    Історичні шкарпетки 206
    Союз Європейських Радянських Республік 210
    Синдром залежності 214
    Довічний карантин 217
    Як на небі, так і на землі 221
    Абсолютна відносність українського буття 225
    Табачник – моє всьо 231
    Сповідь расиста 236
    За мотивами Чапека 240
    Все не як у людей 244
    Моя резолюція з приводу ситуації в Європарламенті 249
    Введення в історію ХХІ століття 253
    Зайві люди 258
    Дискурс молота і ковадла 264
    Символічна цифра 272 

  • Отзывы пользователей

    Что Вам понравилось в этой книге?

    Оцените ее *

    Оценка:

Comments

Условия действия прайс-матча в магазине «Читайка»:

  1. Исходные данные книги (название, автор, издательство, ISBN, год издания, формат, тип обложки, кол-во страниц) по ссылке на другой интернет-магазин и в "Читайке" должны быть идентичными.
  2. Можно указывать цены только украинских интернет-магазинов.
  3. Б/у и акционные книги в прайс-матче не участвуют.
  4. Специальное предложение является действительным, если книга по ссылке на другой магазин есть в наличии.
  5. Программа по начислению бонусов в «Читайка-клубе» остаётся актуальной!